На «Вірі» шість невеликих ілюмінаторів, що відчиняються. Заміна забрала одне літо: шаблон для фрезера, скошена прокладка з ЧПК під кожен ілюмінатор, нові фанерні панелі всередині і одна помилка по дорозі.
Ілюмінатори: шаблон і помилка
У лютому 2022-го я зробив кондуктор, щоб вирізати отвори під ілюмінатори. Ілюмінатори, які я купив, мають похилий фланець-патрубок. Для стоку води це добре, але роботи набагато більше, бо проріз крізь фанерний заповнювач має йти під цим кутом. Моя фреза завдовжки лише 2,5 дюйма, тож шаблон зроблений з двох шарів: він вирівнює проріз у зовнішній обшивці й задає кут.
У липні я витягнув перше старе вікно, щоб зрозуміти, як це робиться. Зняти облицювання, надрізати бік рамки, зігнути її всередину й витягти. Потім шаблон і фрезерування отвору. Старий отвір був на 3–5 мм більший за новий ілюмінатор, тож шліфувати довелося небагато, переважно скіс під патрубки. Усередині я додав похилу пластину ще на 2 градуси і поміряв товщину під гвинти: №10, 1-1/4 дюйма.
Потім став перший ілюмінатор, пілотний. Коротко: я помилково купив самодренажні ілюмінатори замість звичайних, що зливають дощову воду. Різниця невелика, от тільки борти рубки Irwin 34 відхилені від вертикалі на 17°, а самодренажні допускають щонайбільше 15°. Тож внутрішню стінку треба було поставити ближче до вертикалі. Я порахував, що вистачить ще 3 градусів, і поставив усередині, під фанеру, похилу підкладку. Ще й додав відбивну теплоізоляцію, щоб менше гріло крізь борти рубки. Ілюмінатор став на 3M 5200, як радить Bomar.
Я планував прикрутити ілюмінатори наскрізними болтами і навіть купив їх. Потім передумав і поставив саморізи, як в оригіналі. Через похилий патрубок нижні болти виходили надто близько до краю, а верхні вилазили під зовнішньою рамкою. Та й однаково саморіз №10 завдовжки дюйм зламає пластик раніше, ніж вирветься з просоченої епоксидкою фанери. Якщо колись буря буде достатньо сильною, щоб розбити вікна, я поставлю ззовні щити, а не покладатимусь на гвинти.
Ще п'ять ілюмінаторів
З допомогою сина я витягнув старі, потріскані, протічні пластикові вікна. Металеві будуть пізніше, або значно пізніше. Ми вирізали старі, зняли стару внутрішню фанеру й додали похилі підкладки, вирізані на ЧПК, щоб кут був точний. Ще одна смуга фанери на 1/2 дюйма під кожним вікном підтримує внутрішню фанеру. Старий герметик, схожий на 5200, до пластику не тримався. Спитаю в Bomar, яку підготовку вони хочуть.
Потім я вирізав внутрішні фанерні панелі й вклеїв їх на епоксидку, притиснувши шурупами по дереву і тимчасовими пластинами ззовні. Усе готове для інших п'яти ілюмінаторів.
У серпні був довгий день: відфрезерувати п'ять нових отворів за шаблоном з ЧПК. У найтовшому місці треба було прорізати близько 1/4 дюйма зовнішнього склопластику, 3/4 дюйма оригінальної фанери, близько 1/2 дюйма похилої проставки і 1/4 дюйма внутрішньої фанери, і все це не під прямим кутом. Навіть 2-дюймова фреза не діставала. Тож я фрезерував з обома шаблонами наскільки вистачало, зняв додатковий шаблон і пройшов глибше зверху.
Пилу — море. Ілюмінатори стали на 5200. Може, не найкращий вибір, але виробник суворо його рекомендує. Спершу я щедро промазав отвори герметиком, потім втиснув ілюмінатор, тож між ним і кожним шаром фанери та склопластику суцільний поліуретан.
Розповідати недовго, а роботи — жах скільки: вирізати, почистити, обклеїти скотчем, загерметизувати і придумати, як притиснути зовнішні рамки на вигнутій поверхні. Мішки з піском, як завжди, допомагають.